«Шидевральна» пара з типології помилок, або «Се був Бриних, дєтка!»
У робочій програмі дисципліни «Типологія помилок», яку я почав викладати в цьому році, є питання про позитивні та негативні відхилення від норм. У якості прикладу й поживи для розуму вирішив їм принести книги Михайла Бриниха, написані від імені його альтер-его Доктора Падлючча його ж уже «фірмовим» суржиком, «Шидеври світової літератури» та «Шидеври вкраїнської літератури». Було цікаво, як сприймуть студенти-філологи, виховані на, як би так нейтрально сказати, «класичному» літературознавстві, подібну провокаційну стилістику автора. До того ж, всі мої колеги, котрі ознайомлювалися із «Шидеврами…», були, м’яко кажучи, в захопленні. Та й взагалі, коли влітку минулого року ми стояли в Департаменті атестації кадрів у черзі за дипломами кандидатів наук, було помічено одразу двох людей, котрі читали саме «Шидеври світової літератури».