Видавничий non stop

Видавничий non stop  - новий проект кафедри видавничої справи та редагування КДПУ ім.В.Винниченка.
Це особливий формат альтернативного навчання, в основі якого - видавничий інтенсив, в результаті якого створюється видання - журнал, книга, ізопроект тощо (такі non stopи будуть відбуватися систематично, за різними напрямками). Перший - «Видавничий non stop. Журнал за 4 години», який відбувся  у тандемі з відомим журналом "Люблю каву".

«Люблю каву!» - це журнал, створений для справжніх кавоманів. Журнал, який полонив серця кіровоградців і не тільки. Наша мета: створити спецвипуск журналу "Люблю каву" у форматі hand made (тематика - кіровоградська кава).  

Ми зібрали творчу команду, яка вивчала історію, характер та смак кіровоградської кави. До співпраці долучилися студенти - майбутні редактори, видавці, журналісти, а також - поети, письменники, художники та викладачі. 

Незвичайний інтенсив, який завершився когнітивним дисонансом

Ідея видавничого нон-стопу у нас з'явилася давно, а амбіція запросити цікавих спікерів не давала спокою. Свіжі проекти кафедри тенденційно здобували виразний смак шоколаду, кави, а журнал «Люблю каву!», привезений з Форуму видавців, ставав об'єктом постійних обговорень. Запитання були такі: хто його створює, як їм це вдається, чому в Кіровограді немає нічого подібного. Журнал приваблював концептуальною виразністю, вишуканістю, якісним контентом. Чітка нішева спрямованість видання імпонувала.  

Отож перший етап проекту відбувся у співпраці з київським виданням "Люблю каву", редакція якого поділилася досвідом створення нішевого видання, допомогла студентам спроектувати оригінальний проект журналу про кіровоградську каву.

Результат інтенсиву - створений журнал про кіровоградську каву з назвою "Джезва" (його підготувала одна із команд-учасниць першого етапу видавничого інтенсиву), який допомагали покращити Дар'я Кузнєцова, головний редактор журналу "Люблю каву", та Катерина Перконос - літературний редактор, в портфоліо якого - літературне редагування журналу "Пізнайко" та україномовного перекладу турецьких серіалів.

Студенти отримали домашнє завдання - підготувати завершений журнал про кіровоградську каву, який стане цікавим інтелектуальним додатком до кавування. 

Крім практичних порад щодо мистецтв створення журнального видання, редактори ділилися  багатим досвідом роботи в сфері видавничого бізнесу (Дар'я є директором видавничого дому з назвою "Вакакуса"), розповіли про творчі плани та реальні кроки по їх втіленню (незабаром у столиці з'явиться незвичайна кав'ярня, де господарюватимуть творці журналу "Люблю каву"). 

Дуже імпонує налаштованість наших гостей створювати україномовні видання. До речі, в Україні немає аналогів подібного журналу про каву.

Про когнітивний дисонанс: виник наприкінці тренінгу, коли неочікувано в студію зайшли дві жінки з  конкретними претензіями до наших гостей. Виявляється, що їхню статтю про каву та АТО  редколегія ніби-то проігнорувала під час Форму видавців... Дізнавшись, що в Кіровограді буде з вояжем журнал "Люблю каву", войовниче налаштовані, колоритні  авторки завітали на зустріч. 

Резюме: обов'язково відповідайте на листи авторів та чітко пояснюйте, чому їхні матеріали не будуть публікуватися. Незвичайна ситуація, яка виникла, стала красномовною ілюстрацією складної співпраці автора-редактора-видавця.

Післясмаки від кіровоградського кавового маршруту

На запрошення приїхати в не кавове, на перший погляд, місто редакція погодилася відразу: і, як зізнавалися, не пожалкували. Провінція не злякала Дар'ю, яка 4 роки жила в Японії, і за свій молодий вік встигла багато де побувати. 

Те, що Кіровоград - місто контрастів, побачили на власні очі наприкінці тренінгу, але протягом дня кіровоградська позитивна атмосфера, яка почала створюватися з 5 ранку, приємно тішила і відкривала той забутий кіровоградцями Маленький Париж... 

Для дівчат з "Люблю каву" кавовий маршрут Кіровоградом (десь в розмові навіть з'являлися жарти про зміну назви на Кавоград) розпочався з колоритною кав'ярні "Dva Coffe": спілкування з власником Віктором Душаком стало безкомпромісним доказом того, що в Кіровограді є місце, де формується і живе кавова культура. 

Експерти з кавування наголосили, що навіть в київських кав'ярнях не завжди можна посмакувати кавою з брю-бару, до того ж якісною. Раджу завітати в "Dva Coffe", аби переконатися в усьому власними смаковими рецепторами.

Малюнок кавою. Автор: Ольга Макаревич

Методичний коментар (куди ж без нього)

Це перший етап "Видавничого нон-стопу". Перший, вдалий, позитивний досвід, незвичайний діалог, який відкриває очі на світ. 

Проект переконав у тому, що є люди, які стають надійними партнерами (велике спасибі Jane&Vika Creative Group, Львівській майстерні шоколаду за допомогу), які вірять в твої сили і теж хочуть змінювати світ на краще. Проект відкрив можливість по-іншому поглянути на колег, які самовіддано працювали під час тренінгу, на свою родину, яка вже призвичаїлася жити в проектному ритмі та стилі. Для багатьох за кадром залишилася вся "кухня" адміністрування проекту: повірте, це не легко. Ні фізично, ні емоційно, ні фінансово. 

Але все має свою ціну і цінність: творчий і партнерський діалог з "Люблю каву" дав наснагу вірити в те, що за любов'ю до кави прихована величезна любов до світу, до України.

Реально оцінюючи ефективність подібних інтенсивів, ризикну визнати, що такі практикуми дають (або можуть дати, якщо студент цього захоче) значно більше, ніж традиційні лекції чи аудиторні заняття. Мова йде не про заміну, а про доповнення.

Презентація журналу "Люблю каву" у Львівській майстерні шоколаду

ЗМІ про "Видавничий нон-стоп":
Студенти створили журнал про кіровоградську каву (фото) // Перша електронна газета

Кіровоград: любов до кави демонстрували протягом чотирьох годин // Кіровоградський медіапортал "Акула"