Заблукати у диві: презентація книжки-білінгви "Рівновага/Равновесие"

22 вересня, у Львівській майстерні шоколаду відбулася презентація збірки «Рівновага» двох кропивницьких поетес  – Ольги Застеби та Наталії Сулими. Презентація проходила у форматі «театру вух», тож кропивничани слухали поезію серцем.
Концепція збірки побудована на рівновазі двох протилежностей – між зовнішнім і внутрішнім світами. 

 
«Це маленьке поетичне свято в Кропивницькому. Ще одна збірка жіночої поезії. Вони стануть приємним спогадом про цей осінньо-поетичний вечір у Львівська Майстерня Шоколаду, коли не хотілося розходитися і прощатися, а було бажання ще говорити компліменти, читати поезію, ділитися спогадами, шукати підтексти, посміхатися, пити гарячий шоколад, вдихати аромат хризантем», - написала у фейсбуці автор передмови до видання, викладач КДПУ ім.В.Винниченка Ірина Ткаченко.



Наталія Сулима пояснює зміст, який вона вкладає в назву «Рівновага» так:
«Це спільна книга, побудована на основі того, що хоч і різні з Олею, але наше сприйняття світу схоже – саме жіноче сприйняття. Якби ми були зовсім різними, то цієї збірки не було б. А так – існує рівновага».
Ольга Застеба також поділилася тим, як вона бачить «Рівновагу»:
«Назва виникла стихійно. Коли Наталка спілкувалася з видавництвом вона так і анонсувала нашу збірку – як «Рівновага/равновесие». В цьому не закладалася мовна дисгармонія, чи рівновага на мовному, політичному рівні. Мені ця назва відразу не сподобалася, а потім виявилось, що видавництво пустило в розробку збірку саме з цією назвою і мені треба було змиритися. Моя лірична героїня знаходиться в пошуку цієї рівноваги. Вона розхристана через те, що світ не такий вже «рожевий», не такий вже красивий і прекрасний, як може видаватися. І саме пошук цієї рівноваги – це те, що ми робимо з вами щодня – зранку до вечора. Ми балансуємо».
Презентація була поділена на дві частини – розмова з авторками та безпосередньо читання. Частина поезій читалися у звичайному форматі, а ті, які були більш особливими для поеток у формі «театру вух». Кропивничани охоче пішли на цей експеримент і готові були «слухати серцем».


Заблукати у диві!
замість передмови
 
До збірки поезії «Рівновага/Равновесие» ніяк не пишеться традиційна передмова. Хоча назва провокувала до балансування і збереження рівноваги у формулюванні літературознавчих діагнозів, але моя особиста жіноча суголосність з ліричними героїнями цієї незвичайної книги-білінгви спровокувала до розхристаності.
Мої сентенції після блукання у поетичному диві не будуть схожими на літературознавчу статтю чи відгук. Це, радше, спроба причесати особисті враження від першого прочитання поезії сильних жінок.
Поетичні галактики Ольги Застеби та Наталії Сулими у своєму часі і просторі успішно перетнулися, як і життєві шляхи поетес. Оприявлення цих поетичних світів закономірне: знаючи добре Олю і Наталку, історію їхнього знайомства та перипетії життєвих доль, нуртувало постійне очікування Чогось.
У таких жінок поезія – це самозахист. Від розпатланого світу, брехні, деструкцій, розчарування, болю, розлуки…
У таких жінок поезія – це любов. До того ж світу, чоловіка, краси, неба, сонця, лісу, життя…
Вони не мають інакшої мови, ніж Поезія. Оголеність почуттів збірки вражає: в якісь моменти сповідальність ліричних героїнь лякає і насторожує. Діагностичність окремих поетичних рядків на кшталт «Світ монохром. А ми лише гості» чи «…світ – це збіговисько літер, А я в ньому гостя непрошена» струшує свідомість. Проте вітальна сила перемагає:
Ну не гоже так жити, балансуючи між
Чорно-білих крапок, безіменних пустельок….
Заблукаю у диві
!
\О.Застеба\
У цій збірці немає того штучного поетичного епатажу, яким так часто намагаються зробити поезію оригінальною. Хоча текстам обох поетес не бракує вишуканих образів, алюзій, символіки, підтекстів. Є вдалі спроби експериментів з структурою поезії, грою слів та образів, що додає збірці вишуканості, як-от:  «Заплетіть у косу цей розпатланий світ», «Прошивает яркой нитью нас на вылет… Это – Жизнь».
Я радила б цю збірку читати чоловікам: це ключ до розуміння Жінки. Жагучої, нестримної, дитинної, наївної, сильної, зневіреної, люблячої, одержимої, самотньої, незадоволеної, відвертої – тут всі жіночі іпостасі у їх поетичному обрамленні! Головне – їхня справжність.
Мені бути собою – мука теж,
а інакшою – прісно й несолодко.
\О.Застеба\
 Співавторство двох жінок з різним життєвим досвідом і світосприйняттям створює ефект сповідальності та філософічності. Читаючи кожну поезію як одкровення, розумієш важливість проголошення слова і дякуєш за довіру, з якою поетеси йдуть до свого читача. У пошуках рівноваги головне не загубити себе і здатність радіти життю, навіть після усвідомлення того, що ти у ньому гість.
Післясмак поезії Ольги Застеби і Наталі Сулими не гірчить: рівновагу у поетичних діагнозах життю витримано. Факт появи самодостатньої збірки з оригінальним ілюстраційним наповненням, яке зіграє роль візуального поводиря по їхньому поетичному Всесвіту, доводить, що у кожній із них живе сильна жінка-воїн. Що ж, ці види порту вже тепер жіночі!
Ірина Ткаченко,
кандидат філологічних наук,
м. Кропивницький

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Час говорити про Форум видавців

Дитячі детективи в текстах та екранізаціях

Інструменти web-publishing для просування ідей та створення блогів