Освітні альтернативи: Media camp "Чистий простір"
Ми з чоловіком починали з дитячих туристично-краєзнавчих таборівок
для школярів нашого села. Наш рекорд — 38 учасників різного віку. Уже
тоді ми мали можливість інтегрувати успішні міжнародні практики
з дитячого табору “Артек” та пластових таборів. Для сільських дітей
то була єдина можливість відпочити в таборі, у наметовому містечку,
де є система таборової освіти, виховання та відпочинку. Для села це був
ексклюзив.Ми в цьому вбачали і нашу маленьку місію, можливо, не усвідомлюючи її. Ми пробували, відчували інтуїтивно, що це потрібно. Особисто мені після “Артеку” хотілося продовжити відчуття присутності в таборі, ту атмосферу, від якої в мене залишились тільки позитивні враження.
Ми провели 5 туристично-краєзнавчих таборів “Чиста криниця” — це було паралельно із нашими вагітностями, дітьми. Щороку ми вдосконалювалися, намагалися цю таборову освіту зробити якісною, ефективною та комфортною. Запровадили систему так званих педагогів-організаторів, які нам допомагали. Далі була моя аспірантура, викладання і невелика перерва у таборах. Ми зрозуміли, що наше середовище — це студентство, і вирішили відновити традицію таборів, зорієнтувавши їх на студентську молодь. Назву “Чистий простір” довго не шукали — вона з’явилась швидко під час мозкового штурму, допомагає розкривати тему чистого медіа. Те, що охопимо тему медіа — було однозначно, бо ми працюємо на кафедрі видавничої справи та редагування, маємо справу з медіа.
Спеціально для Media camp "Чистий простір" відомий історик Кропивницького Юрій Митрофаненко про фестивальні стратегії розвитку сіл, любов до рідного краю, популяризацію рідного краю, історичні бренди.
— Якою була ваша першопочаткова мета?
— У нас було бажання поглибити фахову освіту студентів в університеті. Ми вже знали, що таборова освіта не зрівняється з аудиторним навчанням: це додаткове навчання, можливість розвивати себе, випробувати себе. Нашою метою було доповнити університетську систему. З кожним роком табори розвивалися, нарощувалися різні формати, додавалися люди. Коли ми почали пробувати писати заявки на гранти, коли почали отримувати їх саме на таборівки, зрозуміли, що це цікаво не лише нам і учасникам, а й європейським партнерам. Для Європи кемпи — це один із найпопулярніших додаткових освітніх інструментів для молоді та школярів. І ми зрозуміли, що робимо свій внесок у розвиток таборової освіти. Головне — хороша програма, залучення якісного тренерського складу.
Ми завжди робимо ставку на наших регіональних експертів, фахівців, аби вони відчували і себе важливими, і ділились власним досвідом, адже вони краще знають особливості регіонального медіасередовища. Для нас було успіхом, коли вдавалось залучати експертів і гостей зі столиці й інших міст, бо це завжди посилювало результат кемпу, його авторитет і робило його брендровим. Сьогодні я вже не боюся стверджувати, що освітній табір “Медіакем “Чистий простір” — це бренд Кіровоградщини, бо це нішевий продукт. Це інструмент і доповнення до викладацької й наукової сфери, у якій ми перебуваємо, до громадського сектору. І це можливість залучити велику кількість молоді, а тепер ще й людей навіть 35+, бо тут є можливість обміну досвідом між людьми різного віку. Після кожного кемпу ми отримуємо колосальний фідбек від учасників, тренери підтверджують, що цей формат ефективний і він не відпускає.
На ток-шоу "Ранкова кава" про літній кемп.
— Перший медіакемп і ювілейний? У чому різниця?
— Пунктом номер один у післякемпових мріях завжди було збільшення учасників. Перший кемп “Чистий простір” зібрав 12 людей: це виглядало трохи наївно, були перші спроби тренінгів, організації дозвілля й відпочинку. З кожним кемпом це все вдосконалювалось, обросталось і зараз збувається наша мрія і в охопленні учасників, і в розширенні нашої інфраструктури, тренерського складу. Цього року на нашу локальну ініціативу звернула увагу корпорація Google, яка впроваджує проект “Цифрове перетворення”, грантами підтримує Британська рада в Україні. Медіакемп і поряд Google, Британська Рада — це велике досягнення і значна відповідальність.
Репутаційна історія, над якою ми з командою працюємо, є результатом роботи і кожного з команди, і кожного учасника. Також нашим досягненням є створення мережі кемпів “Чистий простір”. Ми почали шукати нові тематики і локації, завдяки чому маємо зимовий тревелбук-кемп, присвячений книгам і мандрам, що відбувся вперше під Світловодськом, таборівку, присвячену урбаністиці, що ми провели на острові Байда біля Хортиці в Запоріжжі. І вже зараз ми хочемо охопити локації гір і моря. У цьому напрямку є напрацювання і запланували лідер-кемп у Карпатах. Моя стратегічна мета, щоб кожен з таких таборів мав своїх координаторів. Тобто делегувати, довіряти і полегшувати роботу собі, адже є ще велика кількість інших проектів, є ще родина, робота. Хотілося б, щоб коли ми перейдемо в інший формат активності, люди, які пережили цей досвід, продовжували медіакемпи в найкращих традиціях.
— Як формувалася команда медіакемпу?
— У нашій команді є люди з першого кемпу — наші колеги Роман Пикалюк, Дмитро Шульга, є наші студенти-випускники — Наталка Романюк, Юлія Ярова, Оля Цимбаліст. Є вже студенти сучасного покоління — Сергій Цигульський, Артем Луценко, Оля Алєксєєнко. Є люди, які долучаються як тренери і ми теж вважаємо їх своїми командними гравцями, бо вони насправді роблять велику роботу, посилюючи нашу значущість.
— Які складнощі виникали під час організації кемпів?
— Кожен кемп — це великі затрати часу і сили, але є команда, у якій кожен бере на себе піар, організацію чи щось інше. Найскладніше — це логістика й освітня програма. Логістично важко зібрати до купи реманент, зробити таборове містечко, щоб це було комфортно і зручно. Важко логістично організувати і програму, адже тренери приїжджають із різних міст і місць, кожен має свій графік. Бувають форс-мажори, зміщується час і день виступів, усе переформатовується і в умовах табору оце трішки дезорганізовує. Але ми вже навчились це врегульовувати. До того ж, зараз впроваджуємо систему паралельних видів діяльності, коли людина може обирати, чим їй займатись на таборі. Ми даємо можливість обирати і самоорганізовуватись нашим учасникам.
— Про які результати п’яти медіакемпів уже можна говорити?
— У нас є мережа освітніх кемпів, є тематика, є колосальні контакти між учасниками і тренерами. За результатами урбанкемпу і медіакемпу в нас буде запущений новий журнал Кіровограда “Прополіс” — це буде ФБ-журнал, але кращі матеріали будемо форматувати в друкований продукт. Можливо, це буде перший громадський журнал Кіровограда, оскільки буде поки на волонтерських засадах. Він буде популяризувати успішні освітні практики, мистецькі проекти, людей, мандри, шляхи. Це буде інноваційний вид медіа, яке не буде політичним, комерційним.
- Нині учасники медіакемпів - не лише студенти?
- Мене трішки тривожило те, чому на медіакемп їздить мало студентів. Я не шукала відповіді на це питання, бо звикла працювати для людей, яким це цікаво. Вийти на всеукраїнський рівень, на загал – це досягнення. Як викладач я можу професійно розвиватися, відчути свою значимість. Момент співпраці з іншими вишами, громадськими організаціями, журналістами, медіа показує, що треба дивитися ширше і не зациклюватись у тому вузькому просторі, у якому ти зараз є. Для мене як викладача було дуже важливо розширити власну зону комфорту і навчитися концентруватися на людях, які потребують цих знань. Тоді буде результат роботи. Зараз немає травми, що до нас не їдуть студенти. Їм це не потрібно і це нормально, але на кожному кемпі більше 30 людей і це вже хороша група, середовище.
- Кемпозалежність – нове явище?
Якщо людину тягне до позитивного, до кемпів – це позитивна залежність. Якщо людина хоче для себе знаходити натхнення і мотивацію, і кемпи це дають – це означає, що ми робимо щось правильно й ефективно. Якщо люди обирають кемпи, щоб інвестувати свій час, значить у нас є щось особливе. Усі говорять про енергетику, атмосферу. У сьогоднішніх умовах дуже важливо показувати проактивне і позитивне середовище. Якщо це є в нашому просторі і це відчувають – це плюс. Тут немає релігії як в секті. Тут є людські цінності, які самі ж люди сюди вносять. Коли від цього середовища береш енергетику, то дуже важко тебе морально зламати.
Медіакемп – це проактивні, натхненні, творчі, незвичайні люди, багато спілкування, експерименти, неформальна освіта і можливість спілкуватися з людьми, які за інших обставин могли б бути для тебе закритими.
Стаття взята з видання УНН-Центр http://region.unn.ua/uk/publication/64509-mediakemp-yak-dozvillya-dlya-aktivnikh-ta-tvorchikh-lyudey
Коментарі
Дописати коментар