П’ять бажань нашої кафедри: спроба новорічно-казкової рефлексії

        Свято наближається. Казка і реальність завжди поряд, особливо під Новий рік. Тому вмощуйтеся зручненько і слухайте.

Якось усі добрі феї гуртом начарували, щоб наша кафедра з’явилася на факультеті. Така собі наймолодша сестра  у великій сім’ї. А наймолодші сестри у всіх казках вродливі, скромні й відважні. А головне мають якісь дивні бажання. Зі старшими якось усе просто – плаття там, прикраси, дзеркальця. А молодшим усе кортить: то їм квіточку пурпурову, то ще якийсь когнітивний ребус. Як результат – «велком» до чудовиська. І от тут тільки і встигай спостерігати за перетвореннями душі і тіла.

До чого це я? Хороша казка – завжди пазлова імітація реальності. Головне, пазли не переплутати. Не будемо розбиратися, хто в нашій казці красуні, а хто чудовиська. Краще поговоримо про бажання, бо насправді це саме той енерджайзер, який невтомно рухає нашу кафедру вперед і допомагає адекватно реагувати на непрості виклики сьогодення. Отже, представляю топ-5 бажань нашої кафедри.

Бажання працювати. Не мається на увазі з восьмої до п’ятої.  Мається на увазі – завжди. Класна ідея не питає, коли в тебе перерва на обід або сон, вона просто з’являється. Так само, як і допитливий студент на Фейсбуці. Бажання працювати – це бажання змінювати світ на краще, навіть якщо ти втомлений і злий.

Бажання любити. Не мається на увазі себе. Мається на увазі – інших. Навіть якщо інші набридають тобі щодня своїми проблемами та істериками а-ля «ми всі помремо». Бажання любити – це бажання розуміти людину, її радість і біль, навіть якщо ти злий і розчарований.

Бажання вчитися. Не мається на увазі вчити когось. Мається на увазі – самому. Навіть якщо тобі здається, що ти й так розумний, що ти і так півжиття вчився (скільки ж можна!). Бажання вчитися – це вихід із зони комфорту (іноді досить болісний), пізнання себе, навіть якщо ти – розчарований скептик.

Бажання змінюватися. Схоже на попереднє, але тут більше боротьби і драйву. Не обходиться без розчарувань і зневіри. Але все одно більше перемог і кайфу від цього. Бажання змінюватися – це участь у проектах, які комусь можуть видатися чистою авантюрою («нічого не вийде»), це боротьба передусім із собою, навіть якщо ти скептичний і важкий на підйом.

Бажання мати бажання. Ось вона – пурпурова квітка нашої кафедри. Саме це бажання вартує всіх інших. Саме воно змушує сидіти на кухні разом зі студентами і загортати «патріотичний шоколад». Саме воно дозволяє підніматися на вершини Карпат, планувати неймовірні таборівки, ставати активними громадянами, постійно перебувати у калейдоскопі тренінгів, форумів, майстер-класів, капінгів, онлай-курсів. Зрештою, збагачувати і дивувати світ новими ідеями, проектами і бажаннями!

Ось така вона казка про бажання. Ця новорічна історія без фіналу, але з продовженням. Сподіваюсь, щасливим. Вітаю всіх, хто так чи інакше долучався до бажань нашої кафедри, з Новим роком і Різдвом!